Короткий зміст:
“Академіку космосу” – пам’ятник Корольову, Житомир 1971. Відео-фільм відкриття пам’ятника генеральному конструктору перших космічних кораблів С. П. Корольову. Виступають льотчик-космонавт СРСР Є. В. Хрунов, мати С. П. Корольова – Марія Миколаївна, також присутні рідні Сергія Павловича – дочка Наталія, та його внук – Андрій Корольов. З Кіножурналу “Радянська УКРАЇНА”, №21 (2494), травень 1971рік, УкрКіноХроніка.
Людство по праву назвала його Першим Капітаном космічних навігацій. Жителі Житомира високо шанують память про свого земляка, геніального вченого Сергія Павловича Корольова. На відкритті памятника Корольову виступив космонавт Євген Васильович Хрунов і мати генерального конструктора Марія Миколаївна. Справу, яку розпочав Академік космосу – в надійних руках. Сьогодні ці хлопці запускають саморобні ракети, а завтра, можливо, будуть повновладними господарями космосу.
🛰️«Академіку космосу»: пам’ятник Корольову, відкриття в Житомирі, 1971
У травні 1971 року Житомир став епіцентром глибокої шани та національної гордості — саме тут, на батьківщині великого конструктора, відбулося урочисте відкриття пам’ятника Сергію Павловичу Корольову. Подія, зафіксована у відеофільмі «Академіку космосу» кіножурналу «Радянська Україна» (№21, 2494), стала не лише актом вшанування, а й символом продовження космічної епохи, започаткованої генієм, якого людство називає Першим Капітаном космічних навігацій.
🎥 Відео, яке сьогодні доступне для перегляду на YouTube-каналі UkrKinoChronika, є уривком із повного фільму, створеного Українською студією хронікально-документальних фільмів у Києві. Завдяки сучасній цифровій обробці, звук у фільмі було покращено, а також додано українські субтитри — це дозволяє глядачам глибше зануритися в атмосферу події та краще зрозуміти її історичний контекст.
Режисер М. Лактіонов-Стезенко, редактор А. Дерлеменко, оператори І. Бабушкін, В. Ковальчук, Я. Смірнов, М. Старощук, Н. Степаненко, М. Терещенко, В. Шевченко та П. Шликов створили візуальну хроніку, яка передає емоційність, патріотизм і науковий прорив тієї непростої та трагічної епохи.
🏛️Житомир — місто, що пам’ятає
Житомиряни зібралися на площі, щоб вшанувати свого земляка, людину, яка відкрила людству шлях до зірок. Пам’ятник Корольов — це не просто скульптура, це втілення мрії, що стала реальністю. У бронзі застигла постать людини, яка вивела перший космічний корабель на орбіту, яка заклала основи космічної ери, що триває й досі.
На відкритті пам’ятника виступили особливі гості — льотчик-космонавт СРСР Євген Васильович Хрунов та мати конструктора, Марія Миколаївна. Їхні слова стали емоційним ядром події. Хрунов говорив про спадок Корольова, про те, як його ідеї живуть у нових поколіннях інженерів, конструкторів і мрійників. Марія Миколаївна, зворушена до сліз, згадувала дитинство сина, його шлях до науки, його віру в людство. На відкритті також були присутні – дочка С. П. Корольова, Наталія, та його внук – Андрій Корольов.
🚀 Академік космосу — спадок, що живе
Фільм «Академіку космосу» не просто документує подію — він створює емоційний міст між поколіннями. Камера фіксує обличчя молодих хлопців, які запускають саморобні ракети, мріючи про космос. Вони — спадкоємці Корольова, ті, хто продовжить його справу. Вони — майбутні конструктори, дослідники, космонавти.
Ці кадри — особливо цінні. Вони показують, що пам’ятник Корольов — це не застигла форма, а живий імпульс, що надихає. Академік космосу залишив після себе не лише креслення й ракети, а й віру в людський потенціал.
🧭 Сергій Корольов: шлях крізь мрію і біль
Сергій Павлович Корольов народився 12 січня 1907 року в Житомирі, у родині вчителів. З дитинства захоплювався технікою, а перші кроки в авіабудуванні зробив ще у шкільному віці. Навчався в Київському політехнічному інституті, а згодом — у МВТУ ім. Баумана в Москві, де його науковим керівником був сам Андрій Туполєв. Його дипломна робота — літак СК-4 — одразу пішла в серійне виробництво.
Але блискуча кар’єра була жорстоко перервана. У 1938 році Корольова репресували за сфабрикованим доносом. Його катували в НКВД, зламали щелепи, а потім заслали на рудники в Магаданській області. Там він працював у нелюдських умовах, втратив здоров’я, але не зламався.
Після амністії у 1944 році він повернувся до роботи в авіаційній промисловості. Під його керівництвом було створено перший штучний супутник Землі, першу міжконтинентальну ракету, а згодом — здійснено перший політ людини в космос. Ім’я Корольова довго залишалося засекреченим — у документах його називали просто «Головний конструктор».
Його спадок — не лише технічні досягнення, а й приклад незламності, віри в науку та людську гідність.
✨Символ нації, що прагне висот
У 1971 році відкриття пам’ятника стало подією загальнонаціонального масштабу. Це був час, коли космос був не просто мрією, а реальністю, яку творили українці. Корольов, хоч і працював у Москві, завжди залишався житомирянином у серці. Його зв’язок із рідним містом — глибокий і щирий.
Пам’ятник Корольов у Житомирі — це також нагадування про те, що великі люди народжуються серед нас. І якщо ми збережемо пам’ять, підтримуватимемо молодь, розвиватимемо науку — ми зможемо досягти нових вершин.
🔭 Спадок Корольова у війні за майбутнє: сучасні космічні технології проти агресії
Сергій Корольов мріяв про мирне освоєння космосу, але його наукова спадщина сьогодні стала основою для боротьби за свободу українського народу. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році українські вчені, інженери та конструктори почали активно впроваджувати новітні космічні технології — ті самі, що були започатковані Корольовим — у створення потужних далекобійних систем стримування російського агресора.
🔧 В основі нової оборонної доктрини — розвиток вітчизняних ракет і дронів великої дальності. Україна не копіює російську модель, а створює гнучку, адаптивну інфраструктуру, здатну швидко реагувати на виклики. Серед нових розробок — крилаті ракети “Фламінго”, “Нептун”, ракети-дрони «Пекло», дрони «Бобер», «Рубака» та «Лютий», та багато-багато інших, які здатні уражати цілі на відстані понад 1000 км.
🛠️ Ці системи створюються з високим рівнем локалізації — до 70% компонентів українського виробництва. Це не лише технологічна незалежність, а й стратегічна перевага: можливість завдавати точкових ударів по інфраструктурі агресора без залучення іноземних платформ.
📡 Паралельно з дронами, Україна відновлює власну ракетну програму. Проєкти “Фламінго”, «Нептун», «Ольха» та «Сапсан» набули нового значення. Вони стали не просто перспективними, а критично важливими для забезпечення асиметричної відповіді на загрозу з боку ядерної держави. Сучасні ракети здатні діяти на глибину більше 3000 км, що дозволяє тримати стратегічний тиск на ворога.
🔬 Усе це — результат співпраці державних і приватних виробників, університетських лабораторій, цивільного сектора. Це — наукова мобілізація, яка продовжує справу Корольова, але в нових умовах: не для підкорення космосу, а для захисту української держави.
🎬Візуальна мова фільму
Операторська робота заслуговує окремої уваги. Кожен кадр — як картина: обличчя людей, що прийшли на відкриття, сльози матері, урочистий виступ космонавта, юні обличчя, що дивляться в небо. Це не просто хроніка — це поезія в русі, де кожен кадр говорить більше, ніж слова.
Фільм «Академіку космосу», доступний на YouTube-каналі UkrKinoChronika, — це не лише історичний документ, а й культурний артефакт, що зберігає дух епохи. Він нагадує нам, що пам’ять — це не лише про минуле, а й про майбутнє, яке ми творимо сьогодні.
📸 Де знайти більше фото та відео про Корольов
Для тих, хто хоче глибше зануритися в історію Сергія Павловича Корольова та побачити більше унікальних матеріалів, варто звернути увагу на два надійні джерела:
- 👉 Група «Фото в Житомирі» на Facebook — активна спільнота, яка ділиться архівними світлинами, відео та спогадами про місто й його видатних постатей. Тут регулярно публікуються рідкісні кадри, включно з моментами, пов’язаними з Корольовим.
- 🔍 Тематичний тег «Корольов» на сайті foto.zt.ua — зібрання статей, фото та відео, присвячених життю, спадку та вшануванню Сергія Павловича. Тут можна знайти додаткові матеріали про пам’ятник Корольов, урочистості 1971 року та інші історичні події.
Ці ресурси допомагають зберігати пам’ять, відкривати нові факти та надихати тих, хто продовжує справу Академіка космосу.
