Фото Житомира 1963-го року, центральні вулиці Житомира, міський транспорт того часу – старовинні трамваї, негустий парк автомобілів та автобусів. На шести фотографіях ми бачимо:

• Перехрестя вулиць Великої Бердичівської (бувша Карла маркса) та вулиці Театральної,
• Вулиця Київська (бувша леніна),
• Сквер на початку вулиці Перемоги (бувша Карла лібкнехта),
• Фото Площі Перемоги (бувша Жовтнева) та вулиця Театральної,
• Фото площі Перемоги (бувша Жовтнева площа) та вулиці Театральної, зауважимо площа ще без встановленого постамента з танком,
• Житомирський центральний Універмаг 1963-го року.

Зауважимо, що на площі Перемоги Житомира 1963 року, ще розміщався приміський автовокзал (на 4 та 5 фото), а сама площа ще була без встановленого на ній у 1965 році постаменту з танком т34.

Центральні вулиці Житомира у 1963 році: крізь об’єктив часу

Житомир 1963 року — місто, що зберігає свою неповторну атмосферу, попри стрімкі історичні зміни. Завдяки фотографіям тих часів ми можемо побачити, яким був міський транспорт, архітектура та публічні простори.

Центральні вулиці Житомира: перехрестя Великої Бердичівської та Театральної

Одна з найзнаковіших точок старого Житомира — перехрестя Великої Бердичівської (тоді — карла маркса) і вулиці Театральної. У 1963-му році це місце, було добре впізнаване завдяки трамваям, що спокійно котилися рейками повз радянські типові фасади. Замість строкатого руху сучасності — повільний ритм тогочасного життя. Тут часто зустрічалися старовинні трамваї, які були основним видом транспорту. Асфальтовані вулиці, небагато автівок і тиха атмосфера створювали особливий міський ритм.

Вулиця Київська — центральна артерія міста

Вулиця Київська (у 1963-му році — леніна) була справжньою вітриною міського життя. Широка проїжджа частина, обрамлена зеленими влітку фасадами, рідкісні автомобілі й автобуси створювали спокійну та стриману міську атмосферу. Саме тут, на головній вулиці, мешканці Житомира вирушали у справи, гуляли з дітьми або чекали на свій тролейбус або автобус. Фото з 1963-го року демонструє малу кількість автомобілів і спокійне пересування пішоходів.

Сквер біля вулиці Перемоги: зелений острів спокою

Сьогоднішня площа Перемоги мала іншу назву — жовтнева. Сквер на її початку слугував звичайним місцем не тільки для прогулянок але й для очікування свого автобуса, тому що поряд, у той час, ще був розміщений приміський автовокзал. Незважаючи на урбанізацію, у 1963 році місто ще мало помірну кількість транспорту, що дозволяло зберігати тишу й затишок у зелених зонах.

Площа Перемоги без танка: ще одне лице минулого

Дві унікальні фотографії зображають Площу Перемоги (раніше — Жовтнева) в її первісному вигляді — без монументального танку Т-34, який з’явиться тут лише у 1965 році. Вулиця Театральна плавно переходила в площу, де ще функціонував приміський автовокзал. Сьогоднішнім мешканцям складно уявити, як виглядало це місце без знайомого військового монументу.

Центральні вулиці Житомира: Універмаг як архітектурна візитівка

На останньому фото — Житомирський центральний універмаг 1963-го року. Це була справжня гордість міста, центр торгівлі та радянський типовий архітектурний акцент. Його масивний, строгий фасад чудово передає стиль епохи — з радянською пропагандою та бідним вибором товарів усередині.

Міський транспорт: між трамваями і тихими дорогами

Житомир 60-х — це місто, де трамвай був основним транспортом, а тролейбуси тільки починали завойовувати свою нішу у міському перевезенні, а автомобілі ще не заполонили дороги. Можна було спокійно переходити проїжджу частину або чекати автобус, не озираючись по п’ять разів на секунду. Цей “повільний темп” додає знімкам особливого шарму. У 1963 році трамвай залишався головним видом транспорту, а звичайних автомобілів було дуже мало. Саме це надавало центральним вулицям Житомира спокійного вигляду. Місто ще не знало пробок, реву моторів і суєти.

Ці шість світлин розкривають центральні вулиці Житомира як живий документ своєї епохи. Вони не просто фіксують простір, а показують, як місто дихало — в ритмі трамвая, в тиші скверу, в розміреній ході перехожих. Центральні вулиці Житомира 1963 року — це не лише топографія, а й дух часу, що промовляє через архітектуру, транспорт, публічні простори. Кожне фото — як вікно в минуле, яке варто не лише побачити, а й відчути.

Тінь епохи: повсякденність радянського життя

Попри затишок зелених скверів і мальовничу тишу центральних вулиць Житомира, за фасадами стояла типова для СРСР реальність — дефіцит, ідеологічний тиск і відсутність свободи вибору. Універмаг, який здавався втіленням модерну, часто не міг запропонувати покупцям нічого, окрім черг та однакових товарів. Асортимент був обмеженим, імпорту практично не існувало, а поняття «сервіс» звучало як щось із паралельного світу.

Ідеологічна пропаганда охоплювала все — від назв вулиць до гасел на фасадах. Кожен плакат, кожна промова, кожен шкільний урок були наповнені меседжами про світле майбутнє, якого не всі доживали побачити. Навіть у спокійній повсякденності відчувалась напруга системи, яка контролювала не лише кордони, а й думки.

Цей розділ історії — не менш важливий за архітектурні деталі чи рух трамваїв. Він про емоції та досвід людей, що жили між офіційною риторикою і приватною реальністю.

Читайте також: Відкриття постаменту з танком у Житомирі в 1965 році (фото)

Спільнота у Facebook: Група «Фото Житомира» – архівні й сучасні світлини міста